Симфонія літа
🌞 Спекотне літо, ставок і гребля. На ній гніздилася старезна верба, що терпіла нас, немов пташенят. Іноді я перебігав греблею наверх, до пшеничного поля. Дарма, що ноги до колін в пилюці; дарма, що сьогодні забув поснідати; дарма, що волосся від…
Не роздмухуй багаття проблем
В неприємній ситуації перш за все треба визнати — так, це трапилося. А якщо це трапилося, то з цим треба щось робити. І тут важливий момент — що саме? • Робити що-небудь, аби не сидіти без діла? Поганий варіант. Зазвичай…
Місця, де ми народилися
Перш ніж потрапити до криниці, вода проходить складний шлях надрами землі. Це передісторія, зачаття. А джерело — це місце зустрічі зі світлом, нове життя. Чому природа обрала саме це місце, а не ближче до верби, чи з іншого боку ставка?…
З чого все почалося
Батьки кажуть, мені тоді років чотири було. Мама працювала бібліотекаркою і присвятила цьому аж двадцять літ, то можна вважати, що в бібліотеці я виріс. Щойно поріг переступиш, сильно рипіла одна дошка, а ті, що за нею, порипували при кожному кроці,…
Відгук на книгу “Бобер Бамсі”
А ось і перші відгуки від прочитання книги . Безмежно вдячний пані Катерині за такі сильні й надихаючі слова: «Ось і перегорнула останню сторінку повісті «Бобер Бамсі. Хранитель Ковчега». Що книга має сильний філософський підтекст, то згодна на всі 100%.…
Стежками Вічної ріки
Коли прогулюєшся берегом річки, то зазвичай не дивишся ні на берег, ні на річку. Ти їх просто не помічаєш. Вся твоя увага або під ногами, або ж десь так далеко, що навіть коли й оглядаєшся довкола, то мозок підміняє пейзаж…
Колискова для Проні
Як він грає… Ні, він не грає ― він напоює музикою. Щойно минеш ресторацію «За двома зайцями», і ти в полоні. Ти зловив перші краплини мелодії і все, ти хочеш пірнути в неї з головою. Вниз по Узвозу ти вже…
“Ох і перепадає тій голівці…”
“Ох і перепадає тій голівці…” Як на мене гепнулася шафа, я вже розповідав. Та якби ж та шафа була єдиним твердим предметом, з яким стикалася моя голова. Інколи мені здається, ніби вона сама вишукує об що вдаритися і в яку…
Я дуже відповідальна дитина
Не знаю, як це мені вдавалося, але в мене був найважчий портфель у класі, а можливо, і на всю школу ― старші класи взагалі з одним зошитом ходили. Єдине положення, в якому я міг справлятися з такою вагою ― зігнутися…
Як я в універі вчився
Перші спроби підзаробити. Як згадаю, де мене носило — в очах темніти починає. Хіба я міг подумати, що буду писати книги, коли косив траву на узбіччі траси в 35-градусну спеку? Потік машин — три смуги в одну сторону, три в…
