Рубрика «Цвіркун»
Вислови відомих людей і власного виробництва 😉
0 коментарів
24.12.2023
Симфонія літа
🌞 Спекотне літо, ставок і гребля. На ній гніздилася старезна верба, що терпіла нас, немов пташенят. Іноді я перебігав греблею наверх, до пшеничного поля. Дарма, що ноги до колін в пилюці; дарма, що сьогодні забув поснідати; дарма, що волосся від спеки пахло горілим — то тільки дорослим жарко, дітям ні.…
23.12.2023
Не роздмухуй багаття проблем
В неприємній ситуації перш за все треба визнати — так, це трапилося. А якщо це трапилося, то з цим треба щось робити. І тут важливий момент — що саме? • Робити що-небудь, аби не сидіти без діла? Поганий варіант. Зазвичай від таких дій лише шкода. • Нічого не робити, в…
21.12.2023
Місця, де ми народилися
Перш ніж потрапити до криниці, вода проходить складний шлях надрами землі. Це передісторія, зачаття. А джерело — це місце зустрічі зі світлом, нове життя. Чому природа обрала саме це місце, а не ближче до верби, чи з іншого боку ставка? А чому я народився саме в цій точці планети і…
19.12.2023
З чого все почалося
Батьки кажуть, мені тоді років чотири було. Мама працювала бібліотекаркою і присвятила цьому аж двадцять літ, то можна вважати, що в бібліотеці я виріс. Щойно поріг переступиш, сильно рипіла одна дошка, а ті, що за нею, порипували при кожному кроці, але вже тихіше. Досі пам'ятаю бордову доріжку між стелажами та…
18.12.2023
Відгук на книгу “Бобер Бамсі”
А ось і перші відгуки від прочитання книги . Безмежно вдячний пані Катерині за такі сильні й надихаючі слова: «Ось і перегорнула останню сторінку повісті «Бобер Бамсі. Хранитель Ковчега». Що книга має сильний філософський підтекст, то згодна на всі 100%. Як на мою думку, Ви описали шлях боротьби, випробувань, страждань…
02.12.2023
Стежками Вічної ріки
Коли прогулюєшся берегом річки, то зазвичай не дивишся ні на берег, ні на річку. Ти їх просто не помічаєш. Вся твоя увага або під ногами, або ж десь так далеко, що навіть коли й оглядаєшся довкола, то мозок підміняє пейзаж на слайди офісу, квартири з вічним ремонтом або ж на…
22.03.2021
“Ох і перепадає тій голівці…”
“Ох і перепадає тій голівці...” Як на мене гепнулася шафа, я вже розповідав. Та якби ж та шафа була єдиним твердим предметом, з яким стикалася моя голова. Інколи мені здається, ніби вона сама вишукує об що вдаритися і в яку халепу вплутати тіло. Мабуть, є в макітри якась глобальна ціль,…
15.06.2019
Я дуже відповідальна дитина
Не знаю, як це мені вдавалося, але в мене був найважчий портфель у класі, а можливо, і на всю школу ― старші класи взагалі з одним зошитом ходили. Єдине положення, в якому я міг справлятися з такою вагою ― зігнутися в три погибелі й тримати тулуб паралельно землі. По-іншому ніяк,…
07.05.2019
Як я в універі вчився
Перші спроби підзаробити. Як згадаю, де мене носило — в очах темніти починає. Хіба я міг подумати, що буду писати книги, коли косив траву на узбіччі траси в 35-градусну спеку? Потік машин — три смуги в одну сторону, три в іншу, сонце в зеніті і я з косою (ні-ні, не…
08.04.2019