Колискова для Проні

Як він грає… Ні, він не грає ― він напоює музикою.

Щойно минеш ресторацію «За двома зайцями», і ти в полоні. Ти зловив перші краплини мелодії і все, ти хочеш пірнути в неї з головою. Вниз по Узвозу ти вже не підеш, а помчиш наверх, до джерела. Андріївська лишається по ліву руку і ти бачиш Того-Хто-Грає. Хвилі музики плещуть тобі в лице, а ти посміхаєшся. Не важливо, який настрій у тебе був, повір ― він зміниться. Ти посміхнешся. Можливо, навіть, і не вустами, але душа твоя примружиться від насолоди.

(більше…)

коментарі 2
Таємниці загублених снів
Оповідання для дітей

Таємниці загублених снів

Головна » Оповідання


Нелегко жити в мозку. Особливо коли ти народився опівночі, а вже зранку на тебе чекає Розподіл. Не встигнеш роздивитися світ власний, як опиняєшся в чужому, незвіданому. Твоє ім’я закладене ще до народження, разом з інстинктами, тож з першої миті існування ти вже знаєш, як тебе звуть і що тобі робити. Можливо, то й на краще — не сушиш собі голову, куди податися.

(більше…)

0 коментарів

Стежками Вічної ріки

Коли прогулюєшся берегом річки, то зазвичай не дивишся ні на берег, ні на річку. Ти їх просто не помічаєш. Вся твоя увага або під ногами, або ж десь так далеко, що навіть коли й оглядаєшся довкола, то мозок підміняє пейзаж на слайди офісу, квартири з вічним ремонтом або ж на…

1 коментар

Як кріт Охрім з Пітьмою товкся

Чи то йому наснилося, чи то щось вкусило, але Охріму здалося, що на нього Пітьма напала. Пів життя прожив і не морочився, що світу білого не бачить, а тут на тобі. Неділя, сплять усі, аж раптом лемент на весь ліс. Позбігалася живність на Лисий пагорб, а Кріт стоїть собі й…

0 коментарів