Перш ніж потрапити до криниці, вода проходить складний шлях надрами землі. Це передісторія, зачаття. А джерело — це місце зустрічі зі світлом, нове життя. Чому природа обрала саме це місце, а не ближче до верби, чи з іншого боку ставка? А чому я народився саме в цій точці планети і…
Батьки кажуть, мені тоді років чотири було. Мама працювала бібліотекаркою і присвятила цьому аж двадцять літ, то можна вважати, що в бібліотеці я виріс. Щойно поріг переступиш, сильно рипіла одна дошка, а ті, що за нею, порипували при кожному кроці, але вже тихіше. Досі пам'ятаю бордову доріжку між стелажами та…
А ось і перші відгуки від прочитання книги . Безмежно вдячний пані Катерині за такі сильні й надихаючі слова: «Ось і перегорнула останню сторінку повісті «Бобер Бамсі. Хранитель Ковчега». Що книга має сильний філософський підтекст, то згодна на всі 100%. Як на мою думку, Ви описали шлях боротьби, випробувань, страждань…
“Ох і перепадає тій голівці...” Як на мене гепнулася шафа, я вже розповідав. Та якби ж та шафа була єдиним твердим предметом, з яким стикалася моя голова. Інколи мені здається, ніби вона сама вишукує об що вдаритися і в яку халепу вплутати тіло. Мабуть, є в макітри якась глобальна ціль,…
Не знаю, як це мені вдавалося, але в мене був найважчий портфель у класі, а можливо, і на всю школу ― старші класи взагалі з одним зошитом ходили. Єдине положення, в якому я міг справлятися з такою вагою ― зігнутися в три погибелі й тримати тулуб паралельно землі. По-іншому ніяк,…
Перші спроби підзаробити. Як згадаю, де мене носило — в очах темніти починає. Хіба я міг подумати, що буду писати книги, коли косив траву на узбіччі траси в 35-градусну спеку? Потік машин — три смуги в одну сторону, три в іншу, сонце в зеніті і я з косою (ні-ні, не…
Історично склалося, що негативні емоції мають перевагу над позитивними. У дуже далеких наших пращурів (ще волохатих і з дровеняками в руках) сенсом усього життя було добування їжі. Уявіть на мить — з одягу на вас лише шматок чиєїсь шкіри, а жували ви щось тиждень тому. Щоб знову побалувати себе м'ясом…
Дуже люблю осінь. А особливо, коли ще досить тепло, під ногами багато листя, але ще чимало й на деревах. Вітер не холодний, а ліпше, коли його і взагалі немає — вкрай чудово коли тихо. Тоді листочки по одному тихенько падають і ти дивишся, як вони повільно кружляють у повітрі й…
Коли стояв я босий серед поля, Не знав кого несе до мене доля, Зривав нервово те колосся, Коли узрів її розпатлане волосся. Вона, мов кінь той сивогривий, Неслась до мене так грайливо, А я тікав, що було духу, Кричав як міг, задравши руки. Та ти була за вітер швидша, І…
Був у нас такий атракціон — сидіти горобцями на вербі, поки під нами проходили корівки з пасовища. Затамувавши подих, ми пильно вдивлялися в лісок, з якого ось-ось мав виїхати пастух на коні. А вже за ним пленталося сімсот голів великої рогатої худоби. Їхня вервечка настільки розтягувалася яром, що коли перші…
