Як кріт Охрім з Пітьмою товкся

Чи то йому наснилося, чи то щось вкусило, але Охріму здалося, що на нього Пітьма напала. Пів життя прожив і не морочився, що світу білого не бачить, а тут на тобі. Неділя, сплять усі, аж раптом лемент на весь ліс. Позбігалася живність на Лисий пагорб, а Кріт стоїть собі й горлопанить, аж верби гнуться. —...

Читати далі →