Мої вітання! Дякую, що зайшли!

Втомилися, напевно, від турбот, метушні? Так-так, по очах бачу, що втомилися.
Я від душі хочу, щоб ви добре провели час — надихнулися, відпочили, розвіялися.
А ще хочу, щоб ви почали жити зараз, в цю ж мить і тільки своїм життям — таким, яке ви обрали самі: щасливим, радісним, яскравим! А я буду с
подіватися, що «Творча майстерня Leo Sergio» зможе дати кожному з вас саме ті емоції, яких ви потребуєте.
У майстерні знайдеться все: і корисне, і цікаве, і смішне!

Як я в універі вчився

Перші спроби підзаробити.

Як згадаю, де мене носило — в очах темніти починає. Хіба я міг подумати, що буду писати книги, коли косив траву на узбіччі траси в 35-градусну спеку? Потік машин — три смуги в одну сторону, три в іншу, сонце в зеніті і я з косою (ні-ні, не на голові, в руках). Але давайте все по черзі розповім.

Читати далі →

Як зациклитися на корисних речах

Для більшості з нас «зациклитися» рівносильно «взяти дурне в голову», бо чомусь розумне в голові застрягає досить рідко. А от дурне настільки глибоко пускає коріння, що ні їсти, ні спати спокійно не дає.  Але достатньо замінити «дурне» на «корисне» і вийде така потужна сила, що можна гори звернути.

Читати далі →

Як адаптуватися до перепадів настрою

Досить часто, щойно відкриєш очі, вже відчуваєш дивну тяжкість, небажання що-небудь робити і втому. Закрадається підступне почуття — день не вдався. Але ж він ще й не починався. Або ж навпаки — задоволена усмішка випереджає повіки. Миле сонне обличчя — що може бути приємніше. Люди на вулиці радісні, справи йдуть легко; не життя, а казка, успіх не за горами.

Читати далі →

5 способів позбутися почуття провини

Ви десь напартачили і життя перетворилося на пекло. Наговорили дурниць або зробили недобрий вчинок і тепер кожен ранок починаєте словами: «Що робити? Як бути?». Всі ваші думки зайняті лише одним — як спокутати провину. А не потрібно нічого спокутувати — живіть, як і жили. Несподівано, чи не так?

Читати далі →

5 причин брати приклад з дитини

У цій статті піде мова про крихіток з чистою і світлою свідомістю, яку ще не встигли зіпсувати «розумні» дорослі. Це діти до п'яти років, у старших вже відчувається рука «правильного» виховання. Щойно з'являється на світ це ангельське створіння, як на нього миттю насідають ті, хто знаходиться поряд, з наміром навчити жити. Як правило, це виражається в крилатій затертій фразі: «Я ж хочу як краще». А може... для дитини буде краще не заважати їй розвиватися самій. Чомусь більшість не допомагає дітям шукати свій шлях, а лише нав'язують власний. А який життєвий шлях у більшості:

Читати далі →

Дідько телевізор і втрачений час

Історично склалося, що негативні емоції мають перевагу над позитивними.
У дуже далеких наших пращурів (ще волохатих і з дровеняками в руках) сенсом усього життя було добування їжі. Уявіть на мить — з одягу на вас лише шматок чиєїсь шкіри, а жували ви щось тиждень тому. Щоб знову побалувати себе м'ясом доведеться ще тиждень за ним побігати, але трапляється і навпаки — м'ясо може побігати за вами. По дорозі додому можуть напасти намахані хулігани та відібрати здобич. І навіть успішно діставшись з полювання до печери, ви маєте дуже мало шансів скуштувати вечерю — зграйка скажених спиногризів вмить роздере ваш трофей і знову сиди голодний.

Читати далі →

5 хвилин і ви на позитиві! Експрес-мотивація!

Експрес-метод мотивації дуже ефективний при хронічному депресивному стані. Застосовуйте його в тих випадках, коли нормальні засоби вже не допомагають і ні про які книжки, фільми, медитації не може бути й мови. На допомогу прийде спосіб ненормальний. Я б назвав цей метод ершою мотиваційною допомогою", бо він допомагає вирвати «потерпілого» (тобто себе коханого) із пазурів затяжної депресії.

Читати далі →

“Ох і перепадає тій голівці...”

“Ох і перепадає тій голівці...”

Як на мене гепнулася шафа, я вже розповідав. Та якби ж та шафа була єдиним твердим предметом, з яким стикалася моя голова. Інколи мені здається, ніби вона сама вишукує об що вдаритися і в яку халепу вплутати тіло. Мабуть, є в макітри якась глобальна ціль, до якої вона йде через синці, шрами та ґулі. Але її таємницю я розгадав лише тоді, коли на лобі живого місця не лишилося. Я її так і назвав — Таємниця битої макітри!

Читати далі →